Про мене

О. Євген Андрухів народився 11 серпня 1975 р. у с. Градівка, що на Львівщині. Після закінчення школи 1993 р. вступає до Івано-Франківської духовної семінарії, де вивчає філософію та теологію, а поза тим займається також іконописом. Зауваживши це, ректор після закінчення семінарії відправляє тоді ще піддиякона Євгена на студії до римської Академії мистецтв. Під час 10-річного навчання в Римі Євген, вивчаючи живопис, паралельно навчається і працює в ательє сакрального мистецтва Центру «Еціо Алетті», де під керівництвом о. Марка Івана Рупнiка опановує мистецтво створення мозаїк за рiзними античними теxнологiями і разом із митцями Центру працює над оздобленням рiзних храмiв: каплицi Redemptoris Mater у Ватикані; центрального собору в Лурдi (Франція); новозбудованого храму у Фатимi (Португалiя); в Католицькому унiверситетi Священного Серця (Sacred Heart University) в Нью-Йорку; в апостольських нунціатурах в Парижі (Франція) і в Дамаску (Сирiя); в Бейрутi (Ливан); у катедральному соборi Божої Матері Альмуденської в Мадридi (Iспанiя) та в багатьох iнших храмах.

В Україні персональні роботи о.Євгена знаходяться у Зарваниці на Тернопільщині, де він оздоблював мозаїкою церкву Благовіщення та центральний собор Божої Матері. Однією з найбільших робіт в Україні є храм Покрови Пресвятої Богородиці, що у Підлютому на Івано-Франківщині (колишня літня резиденція митрополита Андрея Шептицького). Останні роботи – приватна каплиця Пресвятої Богородиці, фундатором якої є Степан Балагура, та церква у с. Липівці, що на Франківщині.

О. Євген у своїх мозаїчних роботах використовує кілька античних технік, які походять із дохристиянської епохи, а саме:

Opus tesselatum – маленькі квадратні кубіки зі смальти та природного каміння, викладені з певною послідовністю.

Opus vermiculatum – каміння різної форми, викладені у довільному порядку.

Opus signinum – поєднання каміння квадратної та інших форм.

Оригінальність мозаїк о. Євгена Андрухіва полягає в тому, що він попри всі існуючі в мозаїці правила вільно застосовує природне каміння (мармур, граніт, онікс тощо) в поєднанні зі штучно виготовленою смальтою та позолотою, а також у застосуванні різних прямокутників, ромбів, круглого каміння та скла з використанням античних технік.

Експертний висновок

про мозаїки на сакральну тематику о. Євгена Андрухiва

Отець Євген Андрухiв закiнчив Iвано-Франкiвську Теологiчну академю УГКЦ i, як молода людина з яскраво виявленим покликанням до iкономалярства, був направлений священноначаллям УГКЦ до Риму для набуття професiйних знань, навичок i практик в сакральному образотворчому мистецтвi. Коли я, як запрошений з Києва професор, наїздами читав в Івано-Франківській Теологiчнiй академiї лекцii з iконознавства, Євген Андрухiв був моїм студентом. У Римi йому пощастило пройти курс навчання у знаменитiй Римськiй Академiї мистецтв. Навчаючись в цiй aкадемiї, Євген Андрухiв паралельно працював у знаному Центрi «Ецiо Алеттi», допомагаючи в мистецькiй працi директоровi Центру доктору Iвану-Марку Рупнiку, який народився в Словенiї, що колись входила до складу Югославiї. Доктор Рупнiк постійно мешкае в Iталiї i є добре знаним митцем-мозаїстом, творчiсть якого високо цiнував покiйний папа Iван Павло ІІ, а тепер цiнує і нинiшній папа Бенедикт XVI. Рупнiк з помiчниками повнiстю вкрив мозаїками одну з великих зал у Ватиканському палацi; за красою й значимiстю дeхто з мистецтвознавцiв порiвнює цю залу з Сикстинською капелою, яку вкрив розписами великий Мікеланджело Буонароттi.

Вже на початку навчання в Римськiй Академiї мистецтв українець Євген Андрухiв стає одним із головних помiчникiв Рупнiка в Центрі «Ецiо Алеттi». У 2002 р. згаданий Центр запросив мене як експерта й консультанта щодо мозаїчних творiв молодих митцiв, якi працювали з Рупнiком. В католицькому свiтi стала дуже популярною схiднохристиянська iконографiя, попросту кажучи – православна iкона, яку я дослiджую вже багато років. Це мiй фах, тому, можливо, мене й було на кiлька мiсяцiв запрошено до Риму. Я дуже зрадiв, побачивши, що мій колишнiй студент Євген Андрухiв має великi успiхи в мозаїчній iконi i в монументально-настiннiй мозаiцi. Вже тоді доктор Рупнiк доручав йому виконувати самостiйнi твори. В наступнi роки Андрухiв їздив у складi артiлi мозаїстів до Iспанії, США, Канади й iнших захiдних країн. Він – цiлком сформований мозаїст із дуже оригінальним стилем і манерою, знавець таємниць славетної венецiйської мозаїки та сучасних засобiв використання в мозаїцi разом із смальтою мармуру, коштовного й напівкоштовного камiння.

Євген Андрухiв прийняв священиче свячення, повернувся в Україну й нинi є одним із рiдкiсних, а щодо стилю й техніки – унiкальним мозаїстом, що працює в галузі сакральної тематики. Вiн повнiстю вкрив мозаїкою церкву Покрови Богородицi в Підлютому Iвано-Франкiвської областi. Було б чудово, якби мозаїчнi iкони Андрухiва були у нас і в столицi, м. Києві!

Дмитро Степовик, д-р фiлософiї, мистецтвознавства і теологiї, професор.

Божественна літургія зі святішим отцем Бенедиктом XVI в каплиці Redemptoris Mater у Ватикані (грудень 2009 р.)

Освячення майстерні в Івано-Франківську (16 вересня 2014 р.)

За участі архиєпископа Томаса Галіксона, апостольського нунція в Україні; архиєпископа і митрополита Івано-Франківського Володимира (Війтишина); архиєпископа і митрополита Львівського Ігора (Возняка); кир Василя (Івасюка), єпископа Коломийсько-Чернівецького; кир Михайла (Бубнія), екзарха Одеського екзархату й адміністратора Кримського екзархату.